вирушати — а/ю, а/єш, недок., ви/рушити, шу, шиш, док. Починати йти, їхати; виходити, виїжджати звідки небудь, прямувати кудись … Український тлумачний словник
вирушати — [виеруша/тие] а/йу, а/йеиш … Орфоепічний словник української мови
вирушати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
іти — (йти), іду/ (йду), іде/ш (йдеш); мин. ч. ішо/в (йшов), ішла/ (йшла), ішло/ (йшло), ішли/ (йшли); наказ. сп. іди/ (йди); недок. 1) Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); Іпрот. стояти, бігти. || … Український тлумачний словник
ходити — ходжу/, хо/диш, недок. 1) Ступаючи ногами, переміщатися, змінювати місце в просторі (перев. в різних напрямках) протягом певного часу (про людину або тварин); прот. стояти. || Мати здатність, бути спроможним переміщатися, ступаючи ногами. ||… … Український тлумачний словник
вибиратися — а/юся, а/єшся, недок., ви/братися, беруся, берешся, док. 1) З труднощами, переборюючи перешкоди, виходити чи виїжджати з тісного, небезпечного або незручного місця. 2) Вирушати, відправлятися куди небудь, збиратися в дорогу. 3) Переїжджати,… … Український тлумачний словник
виправлятися — я/юся, я/єшся, недок., ви/правитися, влюся, вишся; мн. ви/правляться; док. 1) Розгинаючись, робитися прямим, рівним; розправлятися. 2) Поправляти, уточнювати свій вислів, що небудь сказане. 3) Позбуваючись вад, перевиховуючись, робитися кращим.… … Український тлумачний словник
вирушання — я, с. Дія за знач. вирушати … Український тлумачний словник
вирушити — див. вирушати … Український тлумачний словник
виряджатися — а/юся, а/єшся, недок., ви/рядитися, джуся, дишся, док. 1) Гарно, пишно вбиратися, причепурюватися або одягатися в незвичний одяг. 2) Відповідно приготувавшись, спорядившись, вирушати куди небудь. 3) тільки недок. Пас. до виряджати … Український тлумачний словник
